- прибій
- [приеб’і/й]
-бо/йу, ор. -бо/йеим, м. (на) -бо/йі
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прибій
Смотреть что такое "прибій" в других словарях:
приб. — приб. прибор приб. прибавочный приб. прибавление Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
прибій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
прибічи — біжу, жиш, Пр. Прибігти, прибігати; бігом досягти якого небудь місця … Словник лемківскої говірки
прибігати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибігти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибіднення — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
прибіднено — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
прибіднитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прибіднювання — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
прибіднювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
прибіднюватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
